Avalon Project Page

На останніх вихідних тачанка дочекалася свого першого трактора. Малесенька водойма, яку ми прийняли за чергову калюжу в лісі виявилася нічим іншим, як річкою Таль, глибиною добре за метр і шириною метрів 7-10. Причому, саму Таль машина переїхала, прогнавши перед собою хвилю, на 10-15 сантиметрів вищу рівня капота, а от за нею сіла пузом в коліі, вивісивши всі 4 колеса. Як на зло з собою не брали ні ліхтарів, ні хайджека. Добре, хоч заброди і лопата були. Фотографії з місця подій, зроблені вже на ранок тут.

Ітого: 30 метрів троса лебеди замало. До найближчих дерев треба було ще півтора-два таких троса. Без хайджека жити погано, навіть з лебедою. Лебеду треба час від часу перевіряти, в мене відійшов контакт пульта керування, доводилося рукою його притримувати. Сендтреки треба мати нормальні, наявні дві дощечки зовсім не рулять. Колесо, закопане в болоті, не держить без навантаження зверху, навіть будучи закопаним на метр. Копати болото холодно і важко.

І головне: не знаєш броду - нелізь у воду.

При пірнанні в воду остання таки добралася до повітряного фільтра, як показало його розбирання, проте не намочила і не зупсувала фільтруючий елемент. Не дивлячись на розташування повітряного патрубка над лівою фарою, де завжди найбільше заливає через відсутність підкрилків. Не знаю чому, але нічого не поломалось (тьфу-тьфу-тьфу), тільки зліз погано закріплений пильних правого ШРУСа.

Вціломи, я задоволений машиною і незадоволений її екіпажем. Занадто захопилися катаннями.

Почнемо з головного: я починаю ходити. Щоправда, вже майже місяц починаю, але сьогодні перший раз за майже півроку стояв на поломаній нозі. Незвично і трохи боязно, але реально. Крім того, як показала практика в Криму, ходити вгору на чотирьох в мене виходить мало не краще, ніж горизонтально на двох. Бита нога гнеться вже майже на 90 градусів, що не може не вселяти надію на краще.

Якщо хто не в курсі, я щасливий власник маленького танка Daihatsu Feroza на ім'я Тачанка. Такий собі підсумок більш ніж року зборів грошей. Перші випробування бездоріжжям в околицях села Велика Мотовилівка вже пройдено, перший раз машину витягнуто. Обійшлося без трактора, вистачило лебідки і запаски, закопаної в сніг.

А ще в мене дома завівся маленький папуга на ім'я Сєнька. Вже літає по кімнаті і будить нас ранками, зараза. Пищить немилосердно голосно і не дає спати. Зате гарний і розумний. Схоже, мені подобаються розели.

А ще я врешті задовбався терпіти ICQ з її постійними змінами протокола, тому всі, хто хоче мене знайти online, стукайтеся в Jabber: pseudo@jabber.kiev.ua

Оскільки я вже замучився розповідати всім, що в мене з ногою, вирішив-таки написати про те на сайті :) Отож, діло було так:

На тренуванні в одному з Коростишівських кар'єрів 03.08.2008 я йшов замикаючим на дюльфері. При підготовці бази до здьоргування, вибив 2 з трьох гаків, залишивши самий кращий, на мій погляд, забитий по саме кільце між двома брилами немалої товщини граніту. Посмикав його, звичайно, перед тим, навантажив трохи... Повісив розходку, продів основу і вивісився з полички вниз. Як тільки я правою рукою перехопив здвоєну основу для початку дюльфера, верхня брила граніту тріснула, висвободивши немалий шмат породи, гак вилетів, і я з усім цим барахлом полетів вниз з матами.

В процесі польоту я вже поставив собідіагноз, нажаль, правильний: перелом. Зупинившись ногами у воді (кар'єр затоплений, під скелястими берегами є невеликі відсипки дрібного каміння), помацав ногу - таки правильний діагноз, кості явно не так стоять, перелом закритий. Разів десять обрадував тим групу :) Розрізали штани, перевірили - жодної подряпини, тільки кості всередині зміщені. Була ще надія на вивх коліна.

Оскільки висипка, на яку я звалився, була обмежена з трьох сторін скелястим берегом, а з однієї - затопленою частиною кар'єра, я послав усіх з ідеєю підняти мене наверх, до машини, поліспастом і в супровводі найкращого пловця нашої групи поплив метрів 50 до зниження скелястого берега, де мене можна було просто підняти на руках. Плисти без використання ніг з незвички таки важко :) Особливо коли одна з ніг не розгинається і майже притиснена до грудей. І переломана.

Машиною мене доправили в травмпункт Коростишева.

Ліричний відступ: на дворі неділя. Всі идять на пляжах та по домам, середина дня. Приїжджає в травмпункт Land Cruiser 60, привозить людино з поломаною ногою. У лікарів логічний висновок: напилися і поломалися. Дихаю в трубочку. Здивування. Не могли вони зрозуміти, як твереза людина в неділю вдень може звалитися зі скелі :)

Викликаний з дому рентгенолог не зміг вмовити мене розпрямити поломану ногу, тому зробили знімки в зігнутому стані. Викликаний з дому травматолог зміг вмовити мене, наклав шину и запропонував залишитися в Коростишеві на лікування. Я відмовився, бо в Коростишеві в мене навіть знайомих нема. ПОїхав у Київ у розкладеному багажному відділенні "кукурузника" під афганські пісні :)

Нажаль, поки я дістався до лікарів у Києві, під дією набряків в мене на шкірі утворилися пухирі, які яще дву неділі лікував у 4 клінічній лікарні. Потім - операція, складання двох переломаних гомілкових костей, складання колінного суглоба з декількох частин (він розкришився від удару), апарат Ілізарова на всю ногу на протязі двох з половиною місяців.

На поточний момент апарат знято, розробляю застиглі м'язи ноги, пробую її згинати, поки що рухаюсь виключно на милицях.

Мораль: ніколи не висіть на скелях на одній точці. Хрін з ними, з гаками, нових купите. Краще нести 10 кіло гаків, ніж 80 кіло поломаного бійця.

Фотохроніки перелому доступні тут.

Щойно в запитах користувача до MySQL знайшов чудовий текст:

SELECT ... WHERE ((town != '/' OR town = '/')....)

Плачу... Логіка недопрограмерів системи "PHP за 21 день" просто забавляє. А потім вони в мене питають, чого серверу так тяжко, коли на нього після рекламної компанії приходять користувачі, городять казки про міфічні DoS'и і навіть DDoS'и... А всого-то треба найняти програмера, а не студента за 300 баксів на місяць.

Підігнали мені модем і квртку MTS Connect, щоб я зовсім не зачах у лікарні. Однак, супровідної документації до картки не було, я весь Google облазив в пошуках параметрів підключення цієї бісової штуки до машинки під *nix. Нарешті, мені підігнали й скрипти до ppp. Справа в тому, що на кожному кроці розказують, як використовувати той коннект через GPRS, але жодна скотина не скаже, що треба для підключення через CDMA в Україні. Тому викладую всі дані:

/etc/ppp/peers/mts:

name mobile
password internet
/dev/ttyUSB0
921600
escape FF
defaultroute
mtu 1400
crtscts
noipdefault
novj
novjccomp
bsdcomp 15
maxfail 0
lock
usepeerdns
ipcp-accept-local
ipcp-accept-remote
lcp-echo-failure 3
lcp-echo-interval 10
connect "/usr/sbin/chat -f /etc/chatscripts/mts"
disconnect '/usr/sbin/chat -v -V -t3 -f /etc/ppp/gprs-disconnect'

/etc/chatscripts/mts:

ABORT           'BUSY'
ABORT           'NO ANSWER'
ABORT           'NO CARRIER'
ABORT           'NO DIALTONE'
ABORT           '\nRINGING\r\n\r\nRINGING\r'
SAY             "CCU-550 modem init: press -C to disconnect"
TIMEOUT         5
''              'AT'
OK              'ATZ'
OK              'at+crm=1;&C0'
OK              'ATS0=0'
OK              'ATD#777'
CONNECT         ''
SAY             "\n + connected"

/etc/ppp/gprs-disconnect:

"" "\K"
"" "+++ATH0"
SAY "Disconnected."

Після створення файлів достатньо сказати pppd call mts. Якщо хочеться, можна прописати ці настройки в автостарт, щоб pppпіднімався з системою.

Сподіаюсь, ці скрипти спростять кому-небудь процедуру підключення до MTS Connect на базі CDMA.