╤того, Б╕лорусь. Як завжди, збирались в останн╕й момент. За нед╕людо ви╖зду ще не був готовий кронштейн на запаску в машин╕, та й на запасц╕ все ще стояла л╕тня мадова покришка 31 дюйм висотою. Але, хвала Батлу, кронштейн доварили, пофарбували ╕ вперше з ним про╖хались за добу до ви╖зду :)

В день в╕д'╖зду також все не так: поки встали, поки з╕бралися, поки вс╕м все в╕ддали... ╤ т╕льки о 16 годин╕ ви╖хали з Бровар╕в по трас╕ ╓вропейського значення E95 в сторону Черн╕гова. Заодно й поматюгались ц╕н╕ 9.10 за л╕тр 92го бензину на WOG. До кордону з Б╕лоруссю писати нема про що. Точн╕ше, тод╕ здавалось, що нема :)

На кордон при╖хали вже затемна. Всупереч оч╕куванням, перех╕д в╕д╕брав не дв╕, а лише годину. Допитливий укра╖нський митник поц╕кавився к╕льк╕стю марихуани, що ми ╖╖ веземо до Б╕лорус╕. Довелось сказати, що нема н╕чого :) Б╕лорусь зустр╕ла непроглядною темнотою ноч╕, зашибенними дорогами ╕ злими вод╕ями з ув╕мкненим дальн╕м св╕тлом фар. Якщо в╕рити Артему, нашому б╕лоруському другу, який приютив нас у Бобруйську, на зах╕д люди будуть б╕льш вв╕чливими. В╕рити можна, таки будуть :)

У Бобруйську ми були близько першо╖ ноч╕. Поки розташувались, повечеряли, вляглись - уже й друга ноч╕. А о восьм╕й уже довеслось вставати ╕ оглядати Бобруйську фортецю. Свого часу вона була просто невшибенних розм╕р╕в, пережила Наполеона ╕ нав╕ть Радянський Союз, хоч при останньому й була майже повн╕стю засипана. Заодно оглянули м╕сцевий праобраз скелелазного стенда, ст╕нку, схожу на ки╖вську б╕ля станц╕╖ Арсенальна. Т╕льки б╕льш круту ╕ дещо нижчу. Зараз там уже не займа╓ться н╕хто, заборонено.

Дореч╕, майже вс╕ фортец╕ Б╕лорус╕ дос╕ обнесен╕ височенними валами та глибоченними ровами, деяк╕ з них п╕сля реконструкц╕╖ планують нав╕ть наповнити водою.

Оп╕сля Бобруйська були Несв╕ж, Мир, де ми ╕ заночували у готел╕ ╕ попо╖ли у досить при╓мному кафе навпроти самого Мирського замку. Дореч╕, готель у Мир╕ можна рекомендувати, душ з гарячою водою в номер╕, кр╕м двох л╕жок - непоганий диван, прив╕тна т╕тонька на ресепшен╕.

Замок у Несв╕ж╕ майже повн╕стю реконструйовано. В╕дв╕дувач╕в пускають лише на невелику його д╕ляночку, музей на другому поверс╕, але ми прийшли зап╕зно ╕ все вже було закрите, лише пофотографували замок зсередини та ззовн╕ ст╕н. В╕дновлення замку йде повним ходом, ще в цьому роц╕ об╕цяють в╕дкриття.

Мирський замок в╕дновлено повн╕стю. Всередин╕ - здоровенний, як на невеличке м╕стечко, музей з непом╕рною ц╕ною за в╕дв╕дування ╕ екскурс╕йний супров╕д. Проте в нього звезено експонати мало не з╕ вс╕╓╖ Б╕лорус╕, все, що хоч якось пов'язано з панами Святополк-Мирськими (дореч╕, пр╕звище не ма╓ в╕дношення до м╕сцевост╕, як кажуть екскурсоводи, сам не перев╕ряв). Замок д╕йсно гарно в╕дреставрований, м╕сцями збережено ориг╕нальн╕ ст╕ни нав╕ть, хоч ╕ встановлено л╕фт, зашитий в короб ╕з г╕псокартону :) Територ╕я навколо замка прибрана ╕ доведена до пуття.

На в╕дм╕ну в╕д Мирського, замок у м╕стечку Новогрудак майже не збер╕гся. Зате майже в ╕деальному стан╕ рови й вали, поряд насипано курган на пам'ять Адама М╕цкевича, на який зимою ще треба постаратися забратися :) Саме м╕сто розм╕стилося на схилах величезного пагорба, вершину якого колись ╕ зайняла фортеця. На поточний момент ру╖ни законсервовано, на них ведеться якась видим╕сть роб╕т, без великого усп╕ху.

Дал╕ була Л╕да ╕ ╖╖ замок - апоф╕гей вс╕╓╖ по╖здки. З боку вулиц╕ ворота закрит╕, на них напис, мовляв, каса - там. В кас╕ ми за хвилин 5-10 знайшли касира, що саме частувався з нагоди скорого свята :) Заплатили за в╕дв╕дування замка ╕ за фотограф╕ю з одного фотоапарата ╕ п╕шли в сам замок, вх╕д до якого - з ╕ншого боку в╕д вулиц╕.

А от всередин╕ нас зустр╕в б╕знес по-б╕лоруськи. В╕д замка мало чого лишилося, по сут╕ - т╕льки ст╕ни, ╕ то зовс╕м мало, залишки. От ╖х ╕ в╕дбудували з р╕знокольорово╖ цегли ╕ закрили воротами. Всередин╕ - будмайданчик. Вирито котловани, закладаються нов╕ фундаменти "стародавн╕х" буд╕вель, лежать бетонн╕ перекриття... Натяку на старовину год╕ й шукати. К╕лька муляж╕в меч╕в та шолом╕в, бетонн╕ сходи, дерев'ян╕ абияк╕ двер╕... Коротше, дивитись нема на що, фотографувати - тим паче. Х╕ба задла см╕ху :) Брати грош╕ за оглад будмайданчика - це нове в б╕знес╕ :)

Гродно. Майже легендарне м╕сто, з цитаделлю, що так ╕ не набрала свого бойового значення, як не намагались рос╕йськ╕ ╕нженери наприк╕нц╕ Першо╖ св╕тово╖. Як ╕ вс╕ замки - на високому пагорб╕, на берез╕ р╕чки. По великому рахунку, на огляд фортец╕ треба витратити з половину дня. Вона рознесена на дуже велик╕й площ╕, але ми подивились лише на центральн╕ споруди всередин╕ м╕ста, новий ╕ старий замки.

Повечерявши в Гродно, дореч╕, за дуже дорого ╕ не дуже ситно, двинули шукати ноч╕вл╕ якнайближче до Бреста. Перша думка була про Ружани, де мали нам╕р оглянути ру╖ни тамошнього палаца. Але в Ружанах з нас захот╕ли страшних грошей за ноч╕влю в нелюдських умовах нав╕ть без гарячо╖ води, а сам╕ ру╖ни ми подивились у св╕тл╕ прожектора, котрий давав зашибенний огляд :) Дивитись, насправд╕, не так уже й багато - залишки кругово╖ галере╖ ╕ величезний дв╕р, зовс╕м пустий.

Ноч╕влю знайшли аж у ╤ванцевичах, що знаходяться поряд з трасою E85. В центр╕ ╓ совковий готель на м╕нус 3 з╕рочки, з душем на коридор╕, добре хоч воду гарячу вв╕мкнули, ╕ точкою доступа wi-fi, до яко╖ не було змоги п╕д'╓днатися, бо сигнал був зовс╕м слабенький. Дореч╕, на в╕дм╕ну в╕д готеля в Мир╕, тут у двом╕сному номер╕ - т╕льки два л╕жка, без великого ╕ зручного диванаi, та й обслуговування в кращих традиц╕ях совка.

В╕д ╤ванцевич╕в до самого Бреста - траса E30/E85. Зашибенна траса, з л╕м╕том швидкост╕ у 100 к╕лометр╕в на годину для легкових машин ╕ майже ╕деальним покриттям. Дореч╕, траса платна, про╖зд кошту╓ 3 долари чи 2 ╓вро, ╕нш╕ валюти, в тому числ╕ б╕лоруськ╕ рубл╕, не беруть.

В Брест╕ дорожн╕й рух чимось нагаду╓ Ки╖в. Багато машин, багато людей... Незвично п╕сля майже пусто╖ Б╕лорус╕, де машина на дороз╕ - штука досить р╕дк╕сна. Брестська фортеця - прив╕д витратити на не╖ ц╕лий день. В принцип╕, у нас майже так ╕ вийшло, ╕ то ще ╓ де погуляти. Нажаль, музей зал╕зничного транспрту був закритий ╕ оглянути його не довелось, а знаходиться в╕н поряд з фортецею.

В╕д Бреста ╕ до самого кордону з Укра╖ною знову стандартна хороша б╕лоруська дорога, хамувата сп╕вроб╕тниця митниц╕ ╕ мало не дружн╕ укра╖нськ╕ прикордонники, що прийняли нас, наче ми просто з ╖х села родом :) Одна т╕льки фраза "Вибачте, але я маю Вас повернути, бо Ви не пройшли митницю" чого варта :)

Дал╕ були безк╕нечн╕ зал╕зничн╕ пере╖зди Луцька, повна в╕дсутн╕сть дор╕г м╕ж кордоном ╕ Р╕вним, Здолбун╕в о перш╕й ноч╕ ╕ блукання по ньому у пошуках будинку нашого старого друга Чейпеша, дякувати карт╕ в GPS, де не було жодно╖ вулиц╕ Здолбунова, теплий прийом ╕ таке ж прощання, досить хороша, але, все ж, не б╕лоруська дорога до Ки╓ва...

╤тог╕ подведьом (с) Лесь:

• Мене лякали б╕лоруськими ДА╤шниками. Я ╖х бачив 2 чи 3 рази, до мене вони не виявили н╕яко╖ ц╕кавост╕, може, через те що я не порушував правил :)
• Б╕лоруськ╕ дороги - це вз╕рець, якими мають бути дороги. Зашибенне покриття, досить м╕сця, мало машин, мало м╕л╕ц╕╖, оф╕гезна розм╕тка, вс╕ знаки поставлен╕ по д╕лу ╕ закрит╕... Просто щастя. Якби не знак "к╕нець населеного пункту" зл╕ва :)
• У Б╕лорус╕ дешевший бензин, не дивлячись на те, що його ц╕на виросла на 10-15 в╕дсотк╕в за к╕лька дн╕в до нашого в╕зиту. Десь по 1 доллару за л╕тр 92го. Дореч╕, можна купити за долари, ╓вро чи рубл╕ Рос╕╖ ╕ Б╕лорус╕.
• Б╕лоруськ╕ рубл╕ в Укра╖н╕ купити год╕ й думати - важко. В Б╕лорус╕ можна купити ╖х за долари чи гривн╕, але за долари на багато виг╕дн╕ше.
• На заход╕ Б╕лорус╕ д╕йсно б╕льш вв╕члив╕ вод╕╖.
• В Б╕лорус╕ дорога хавка. Посид╕ти в кафе, та так щоб на╖стися - шукати треба. Порадити можна лише заклади "Амстердам" в торгових комплексах "Корона", але вони ╓ х╕ба в найб╕льших м╕стах, ми знайшли в Бобруйську ╕ Брест╕.
• Серв╕с... З серв╕сом погано. В╕н може бути лише в комерц╕йних закладах, а ╖х в Б╕лорус╕ обмаль. В державних в╕дношення до кл╕╓нта досить непри╓мне.
• Мова. Я випадково чув всього к╕лька сл╕в б╕лоруською. Майже все населення, нав╕ть м╕ж собою, сп╕лку╓ться рос╕йською. В мене виникло в╕дчуття, що ╖х р╕дна мова використову╓ться лише на дорожн╕х покажчиках. А про╖хав я добрих п╕в-кра╖ни.
• Спостереження: Якщо у в╕дв╕дувача просять заплатити за фотограф╕ю, то варто замислитись, чи ╓ сенс взагал╕ заходити. Част╕ше всього, там ╕ дивитись н╕чого, не говорячи про фотограф╕ю.
• О дев'ят╕й-десят╕й вечора кра╖на вимира╓. Об 11-12 год╕ й побачити св╕тло в квартирах. Я вже не кажу про першу ноч╕ :) З ╕ншого боку, лише раз бачили гопник╕в у Ружанах, правильних таких: пили пиво, були в дим п'ян╕, кричали на всю вулицю матом. А загалом там тихо ╕ спок╕йно.

А все почалось як п╕лотний проект п╕д комерц╕йну гру. Були залучен╕ дек╕лька друз╕в для допомоги, написан╕ легенди чотирьох р╕зних команд, одна загальна ╕дея вс╕╓╖ гри, квести для кожно╖ команди. Був в╕дзнятий рекламний кл╕п до гри... Якось, на диво серйозно ми взялись до д╕ла :)

За зва тижн╕ до д╕йства ми з Мефами ви╖хали на розв╕дку м╕сцевост╕ ╕ прикинули таку-сяку карту, розв╕дали к╕лька ничок для артефакт╕в. Правда, на практиц╕ третина гри переписувалася все одно за к╕лька годин до старту :)

В результат╕ ма╓мо гору ц╕кавих фотограф╕й, ще б╕льшу гору позитивних емоц╕╖, а гравцям ще к╕лька дн╕в снилася в╕йськова база, др╕бний дощик ╕ озбро╓н╕ люди. Меф ще два дн╕ в╕дпов╕дав "Благословен будь!" зустр╕чним людям, не в╕д╕йшовши в╕д рол╕ отця Мефуса╕ла :)

Кр╕м того, коростенська природа не дозволила так просто нею скористатися. З п'яти присутн╕х на гр╕ машин 4 втратили здатн╕сть пересуватися на деякий час. Пошкодження двигуна у Б╓са, пробитий через отв╕р в силовому бампер╕ рад╕атор "танка супроводу" - Фроськи, проблеми з запалюванням на машин╕ Джозефа ╕ порваний рем╕нь з пошкодженням корпуса термостата у Батла. На щастя, до Ки╓ва д╕сталися вс╕, хто того хот╕в, хоч для цього ╕ довелося застосувати в╕йськову хитр╕сть, пройти квест "знайди запчастини о 20 годин╕ нед╕л╕ в Коростен╕", а декому ╕ викликати евакуатор на 190 к╕лометр Варшавки.

В принцип╕, я повн╕стю задоволений. Цей напрямок можна розвивати, потенц╕алу в нас вистачить.

Фак, за всю гру жодного разу не вистр╕лив в людину ╕ нав╕ть не кинув в не╖ гранату :)

Дореч╕, не дивлячись на тексти служби п╕дтримки, bitrix працю╓ с php-cgi, як ╕ з fcgi. Кажуть, десь авторизац╕я може п╕дкачати, але купа юзер╕в його використову╓ ╕ не жал╕╓ться. Проте, сказати "м╕няйте хостера" завжди легше, ан╕ж д╕йсно вир╕шити проблему.

Дореч╕ No2, в такому зверхньому ставленн╕ ран╕ше були пом╕чен╕ mail.ru: на листи на postmaster@ вони видавали bounce, на листи в веб-форму - в╕дписки типу, як ╖м переслати зв╕т про помилку з Outlook чи ще якогось г╕вна, причому, в╕дписка посилалась нав╕ть без читання листа, в якому вже був зв╕т.

...А ще ран╕ше був hotmail, що банив сервери за спроби перев╕рки ╕снування користувач╕в. Воно було б нормальним, аби був нормальний спос╕б об╕йти ту перев╕рку, а спос╕б був глибоко закопаний на сайт╕, а на виду т╕льки "ось вам за грош╕".

Ех, куди не кину оком стомленим - кругом ф╕гня, скр╕зь остолопи. Майже (c) Лесь.

Заодно, цим самим постом, протестую роботу nonoblogger :)

О, Дан╕╓ нещасна...

Правда, т╕, хто отримав техн╕чну, також не можуть похвалитися сво╖ми знаннями. Люди, що один раз бачили UNIX з KDE вважають себе адм╕н╕страторами, люди, що написали "Hello, world!" на php - програм╕стами. А гордост╕ за сво╖ досягнення - хоч в╕дбавляй.

Ех, всюди, куди т╕льки можна, приходить гонка посад. А люди, що ╖х об╕ймають, не вм╕ють нав╕ть висловити сво╖ думки. Ну хоч одн╕╓ю з мов.

http://avalon.org.ua/foto/?album=/walk/Rozvidka-29.05.2010/.

Кр╕м того, трохи сплющило поштову систему, ╖╖ я теж поправив.

http://ular.com.ua

Замануха номер два: якщо ╖хати машиною за дов╕рен╕стю, потр╕бен тимчасовий талон. Так вважа╓ наша митниця. Але ╖х в Ки╓в╕ нема. А думка автовласник╕в вс╕м до нижчеспини. От така в нас кра╖на.

Проте якщо ╖хати через Черн╕вц╕, то под╕бна проблема не стане такою вже важкою, хоча митниця таки подивиться боком та натякне не непорядок з документами.

Дореч╕, в сам╕й Румун╕╖ пол╕цаям чхати на вс╕ ц╕ дов╕реност╕ ╕ ╕ншу ф╕гню, аби були документи на машину, на вод╕я, ╕ талон оплати дорожнього збору. Останн╕й дуже рекомендую купити, кошту╓ всього 66 лей (близько 180 грн) на машину на м╕сяць, штраф за його в╕дсутн╕сть на багато б╕льший. Дореч╕, про зб╕р написано великими латинськими л╕терами англ╕йською мовою в╕дразу за переходом кордону, поряд з постом ╖хньо╖ пол╕ц╕╖.

Дореч╕, пол╕ц╕янти Румун╕╖ не користуються жезлами, а розмахують просто руками, не корчать з себе хр╕н зна╓ що, звертаючись до вод╕я ╕ з ними також можна домовлятись.

Порушують правила жител╕ сонячно╖ кра╖ни не набагато менше за наших, хоча де-не-де висять знаки про контроль швидкост╕ радаром. Плюс в м╕стах ╕ м╕стечках часто зам╕сть знака "Дати дорогу" висить "STOP".

Дореч╕, про знаки. Дорожн╕ служби працюють на диво справно, майже вс╕ знаки, нав╕ть в маленьких селах, закрит╕, к╕нц╕ населених пункт╕в вказан╕, на знаков╕ кр╕м ╕мен╕ населенки висить часто ще й знак обмеження швидкост╕ в н╕й, що дуже зручно. Адже стандартна швидк╕сть в м╕стах обмежу╓ться 50 км/год.

Кр╕м нормальних знак╕в, там ще й нормальн╕ дороги. Ну, не ╕деал, але перетинаючи кордон в зворотньому напрямку в р╕дну неньку, розум╕╓ш, чим в╕др╕зня╓ться ╢вропа в╕д нас. Причому, в╕др╕зня╓ться в кращу сторону.

Паливо. Воно там кошту╓ дорожче, ан╕ж в Укра╖н╕, хоч у Румун╕╖, наче, ╓ своя нафта ╕ своя переробка. От така ╢вропа :)

Ну, раз проц╕ни, то зазначу, що вони не дуже в╕др╕зняються в╕д наших щодо харч╕в, значно дешевша випивка, дещо дешевш╕ машини ╕ немаленьк╕ штрафи за порушення. ╤ досить дешеве споряждення для туризму, на р╕вн╕ наших оптових ц╕н.

Люди. Як показало спостереження, в Трансильван╕╖ досить багнато ╓вропео╖д╕в, я б сказав - переважна б╕льш╕сть. Н╕як╕ не "цигани" :) Не можна сказати, щоб жили вони там на багато краще наших, але ╖х далек╕ села швидше нагадують наш╕ близьк╕ :) М╕стечка досить охайн╕ ╕ прибран╕. Люди не дуже люблять нов╕, а тим паче, велик╕ машини, ╖здять переважно на р╕дн╕й Dacia, причому, досить старих. Так само мало уваги прид╕ля╓ться новому дорогому одягу. В принцип╕, йдучи по вулиц╕ якогось Брашова розум╕╓ш, що ти в чуж╕й кра╖н╕ лише по незрозум╕лим написам ╕ так╕й же мов╕.

Природа. Дореч╕, ╖хали ми туди лазити по горам :) Так от, Карпати - вони ╕ в Румун╕╖ Карпати. Щоправда, П'ятра Краулюй (чи Крауляй, чорти його голову знають) явля╓ собою скелястий масив, який дещо нагаду╓ кримськ╕ гори, т╕льки на багато вищ╕. ╤ ╖хати туди чи не ближче. Навколо Зернешт╕ прокладено багато п╕шох╕дних маршрут╕в, деяк╕ з них в зимовий пер╕од перетворюються на непоган╕ альп╕н╕стськ╕, на як╕ без мотузочки йти не хочеться. Адже пот╕м доведеться вниз... Вс╕ маршрути дуже... н╕, не так: ДУЖЕ добре промаркован╕, маркер частий, пост╕йно оновлю╓ться. З╕йти з стежки важко, х╕ба навмисне. Час в╕д часу зустр╕чаються рефудж╕╖ - невеличк╕ хатинки для перепочинку чи ноч╕вл╕ в непогоду. Злих л╕сник╕в ми не бачили, та й взагал╕ народу не багато.

Знайдеться тут ╕ достатньо складних маршрут╕в на сам хребет з обох його стор╕н, точн╕ше, мен╕ вони такими здались по ╖х описам ╕ по зовн╕шньому вигляду. Дореч╕, не раджу сприймати ╖х "трек╕нгов╕" чи "хайк╕нгов╕" маршрути за так╕ взимку. М╕сцями вони можуть з трек╕нгу перетворитися на альп╕н╕стську 2А, як не важче, а ви туди в трек╕нгових ботах ╕ без к╕шок :)

В каньйонах зустр╕чаються невеличк╕ сосул╕ напольодолазити, проте таких величезних, як в Кам'янц╕ я не зустр╕чав. Дореч╕ сам╕ каньйони вражають сво╓ю величн╕стю ╕ красою, попри те, що прямо по ╖х дну ╕нод╕ прокладено дороги, понабудовано базар╕в з сувен╕рами ╕ т.п.

Пам'ятки старовини в Румун╕╖ люблять ╕ охороняють. Ремонтують, доглядають, реставрують, особливо т╕ з них, що знаходяться п╕д оп╕кою ЮНЕСКО. В кожн╕й з них нам дозволили фотографувати без додатково╖ оплати, а в замку Бран нав╕ть нагадали, що фотограф╕я входить в ц╕ну квитка.

От, майже, ╕ все. От тут можна бачити невеличкий фотозв╕т з ц╕╓╖ по╖здки. Правда, ╖╖ спортивна частина майже не в╕дображена в ньому - батарейки в фотоапарат╕ таки померли, але, спод╕ваюсь, буде на що дивитися.